На другій хвилині сутички вона відкрила рахунок - Мотокі поступилася балом за пасивність. Проте японка завдяки трьом атакам перехопила лідерство. За результатом другого періоду вона вийшла уперед з рахунком 6:1. У перерві Україна оскаржила останні два бали Мотокі. Проте упродовж другого періоду Мотокі змогла довести рахунок 12:1. Тож Коляденко завершила паризьку Олімпіаду зі сріблом
Вдячна всім за підтримку. Хотіла вичавити максимум. Присвячую медаль нашому місту-герою Ірпінь. Люди, які пережили окупацію... Скільки зруйновано життів, скільки смертей, скільки будинків зруйновано, у тому числі й мій. Хотілося б трохи їм підняти настрій цією медаллю
Ми разом з вами йшли до цієї нагороди, ви знаєте якої ціни ця медаль... Я дійсно присвячую цю нагороду кожному українцю. Всім, хто допомагав, підтримував мене, був поруч зі мною, вболівав за мене в усьому світі, я присвячую їм цю нагороду
У мене була одна мета – виїхати, тому я тисла на газ і не бачила нічого. Бабуся вже потім розповідала, що ми проїжджали повз розстріляні машини, убитих людей… Я відвезла сім’ю на Вінниччину, а сама з сестрою поїхала в Угорщину, адже там нам організували тренувальний збір
Десь до 10 березня 2022 року ми були в місті. У нас не було води, газу, світла і їжі. У нас в Ірпені велика сім’я, тому намагалися допомагати одне одному. Ми постійно були в підвалі під постійними обстрілами. На вулицю вийти було складно. Крім того, з нами була бабуся, якій майже 80 років
Були постійні прильоти поруч, тому назвати той період життям складно. Кожен рух, звук уночі сприймався вороже, адже ми думали, що до нас прийшли росіяни. Ми жили на четвертому поверсі, тому одного разу з вікна я побачила, як до нас у ліс спускався російський десант. Це все було буквально за півтора кілометра від будинку. Саме тоді ми вирішили, що настав час виїжджати
Добре, що ми виїхали, адже незрозуміло, які були б наслідки
Я була в Ірпені до останнього, я не могла так просто покинути свій дім. Але мене змусили російські орки, ракети, танки. Але я вірю в наших хлопців, ЗСУ, територіальну оборону, лікарів, волонтерів та всіх людей, які залишилися захищати наше місто та нашу Україну. Я знаю що ми повернемось в наш рідний Ірпінь, де буде тихо. А інфраструктуру відбудуємо