Путін розраховує, як довго він зможе змушувати Трампа йти на додаткові поступки - що він отримає? Або Трамп обернеться проти нього і скаже "досить". Чим довше це триватиме, тим різкішим буде поворот
Запитання в тому, скільки терпіння у американців, щоб грати в цю гру? Росіяни дуже добре вміють це робити, і я постійно кажу, що Путін - старий КДБіст, він займався цим всю свою кар’єру, він усе це знає. Я не дуже впевнений, що американці з їхнім бізнес-підходом справді настільки досвідчені в таких справах. Бізнес-спільнота хоче приєднатися, укласти швидку угоду і рухатися далі, але в політичному плані це може тривати дуже довго
Можливо, зрозуміли, що не все так гарно і повернули ці літери
Думаю, вони будуть продовжуватись, тому що домовленостей ще не було
Тому вимоги Путіна виглядають як умови, які неможливо виконати, і тоді Путін буде казати, що "от, я таку "просту" умову виставив як припинення військової допомоги, а Україна її не виконала"
Наприклад, США нам дають "на папері" 100 мільярдів доларів і ми отримуємо цю військову допомогу, нібито ми її купили у США. Це теж механізм, який теоретично може бути використаний. Але для Росії ми від США вимог не чуємо
Тепер Трамп стоїть перед дилемою: або довірити Путіну укласти мир, або тиснути на Кремль, щоб він уклав угоду , що може зірвати його більшу мету – відновити зв’язки Вашингтона з Москвою
Тобто Сполучені Штати не беруть це до уваги і навіть розглядають можливість нібито визнання Криму російським. Це для них є червоною лінією, але на наші червоні лінії вони не зважають. Вони вважають, що вони скажуть, у чому Україна зацікавлена, а в чому не зацікавлена
Росія не в змозі захистити свої НПЗ і склади від атак українських БПЛА. Російські атаки на українські електростанції були болючими, але не такими ефективними, як хотілося б Кремлю, оскільки українці пережили всі три зими війни
Чи це є лінгвістичним чи фактичним непорозумінням — неясно! Досі Росія щодня атакувала не лише енергетичні об'єкти, а й громадянську інфраструктуру (наприклад, лікарні, школи)
Ми домовилися про негайне припинення вогню по всіх об'єктах енергетики та інфраструктури
Президент Путін видав наказ протягом 10 хвилин після телефонної розмови з президентом (Трампом – ред.), в якому наказав російським військам не атакувати жодні обʼєкти української енергетичної інфраструктури. І будь-які атаки, які сталися минулої ночі, сталися б до того, як був відданий цей наказ... Я схильний вважати, що президент Путін діє добросовісно
А Росія наполягає на цьому. Тобто ви бачите, що Росія вже свідомо йде на дискредитацію США. Я думаю, що це такі перші дзвіночки, які будуть належним чином оцінені і адміністрацією пана Трампа, і самим паном Трампом і так далі
Але в той же час Путін показує, що не буде домовлятися на ваших умовах. Для Трампа це певне розчарування
Тож на подальший розвиток мирного процесу впливатимуть не тільки і не стільки переговори, скільки воєнна ситуація. Якщо нам вдасться зупинити, або хоча б максимально уповільнити російський наступ, тоді шансів на продовження і поступову реалізацію припинення вогню буде більше. Якщо російський наступ буде продовжуватися і активізуватися, на превеликий жаль, шансів на припинення вогню буде набагато менше
Якщо це припинення вогню, воно має бути узгоджено обома сторонами. Політичних домовленостей, навіть по телефону між Путіним і Трампом, недостатньо. Це мають бути технічні, юридичні домовленості між Україною і Росією. Зараз жодних домовленностей немає. Є лише ідея і пропозиція
Адже раніше на переговорах в Джидді Зеленський запропонував припинення вогню на 30 днів на морі, в повітрі і по об'єктах енергетичної інфраструктури. От зараз ця ідея в звуженому вигляді - порти і об'єкти енергетичної інфраструктури - стала домовленістю між Трампом і Путіном. От така парадоксальна ситуація
Трамп - головна рушійна сила переговорів, а не Путін. Якби ми не ставились до Трампа, але якщо б не було зусиль Трампа, процес би не рухався взагалі. А було б навпаки. Тому що Росія хоче продовжувати війну
Ми досить детально донесли всі ці нюанси до американців. Але, знову ж таки, всі ці теми є доволі чутливими, вони потребують глибокого опрацювання на двосторонньому рівні і навряд чи мають бути предметом публічного обговорення
Тема продовження військових поставок Києву є дуже важливою, вона порушувалася вчора… Разом з іншими згаданими вами аспектами вона стоятиме високо на порядку денному будь-яких контактів, які щодо цього будуть проводитися далі між нами і американцями