Щойно мала розмову з представниками Amnesty США, які зробили заяву щодо протипіхотних мін. Їхня позиція доволі проста: адміністрація Байдена постійно знижує поріг у сфері застосування міжнародного гуманітарного права. Це не про Україну, а про зобовʼязання США. Водночас жодних претензій до України щодо використання протипіхотних мін для захисту не висувається
Але, обираючи між жахливими довгостроковими наслідками протипіхотних мін і миттєвими наслідками окупації, я впевнена, що все, що дає змогу захистити українських цивільних від агресії, тортур і фізичного знищення вже зараз, має право на існування. І ми дякуємо за цю допомогу також
Але ми теж послуговуємось його нормами, коли звертаємось до питань справедливості
Amnesty International закликає адміністрацію Байдена переглянути це рішення, щоб захистити цивільне населення від невибіркової шкоди, яка, безсумнівно, буде результатом використання цих наземних мін
Перед обличчям триваючої російської агресії, включаючи вбивства та поранення українських дітей, наземні міни не є відповіддю на захист мирних жителів
Це необачне рішення і крок назад, що глибоко розчаровує, для президента, який колись визнавав, що міни збільшують ризик завдання шкоди цивільним особам. Гнітюче і, чесно кажучи, шокуюче, що президент Байден ухвалив настільки значуще й небезпечне рішення якраз перед тим моментом, як його спадщина на державній службі буде остаточно закріплена в історії
Протипіхотні міни за своєю суттю є невибірковою зброєю, яка калічить і вбиває мирних жителів ще тривалий час після закінчення конфліктів, і їм не повинно бути місця в арсеналі жодної з країн. Навіть "непостійні" міни становлять загрозу для мирних жителів. Перед обличчям триваючої російської агресії, зокрема тієї, що вбиває і ранить українських дітей, міни не можуть бути відповіддю на завдання гарантування безпеки мирних жителів