Це вже й українці розуміють, і на Заході. Ну, так треба рухатися, домовлятися. Щодня гинуть тисячі ні в чому не винних людей із двох сторін
Він же не може, як в Афганістані. Вони так піти не можуть, вони пообіцяли Володі Зеленському видати певні пряники у вигляді зброї, боєприпасів і допомагати Україні, поки не загине останній українець. Обличчя хочуть зберегти
І основним для них може стати документ, вироблений раніше в Стамбулі. Зрозуміло, цей документ зміниться в ході переговорів, але чому б із нього не розпочати ... Мінськ має бути за переговорним столом, якщо це стосуватиметься конфлікту в Україні. Це питання гарантії нашої безпеки
Мені дзвонили генерали українські, просили звʼязатися з путіним через мене, щоб зупинити війну і якось здатися в полон
Останні мої контакти з розумними представниками "цивілізованого Заходу" говорять про те, що у нас намітився якийсь крен. Захід нарешті зрозумів, що треба домовлятись в Україні. Можливо, бути нічиєю, якщо сьогодні. Я так по-спортивному говорю
На відміну від моїх стосунків із [тодішнім президентом Польщі Олександром] Квасьнєвським, з яким я зустрічався майже так же часто, дружби між мною й Лукашенком не було. Я взагалі не певен, чи є в нього друзі. Але я хотів, щоб дружили наші народи й держави, і тоді це вдавалося
Усі все розуміють. Усі все бачать. Ніхто нічого не забув. Але обидві сторони роблять вигляд, що сумлінно дотримуються озброєного нейтралітету. І на цей момент це правильно ... Що ж до стосунків із Білоруссю після війни. Тут – як і в багатьох інших питаннях – усе залежить від того, як і коли закінчиться ця війна